Мереживо людських доль

Такого й навмисне не видумаєш

Обидві вони лежали в травматологічному відділенні районної лікарні. Палата була на трьох, і до них «підселили» третю, тільки що прооперовану мене.

Обидві жінки були повними, кілограм по сто двадцять, і звалися однаково — Аннами. Лежати в лікарні нам усім судилося довго, тому, щоб не вийшло плутанини, я називала одну Анюткою, а другу Нусею. Одного разу я поцікавилася у подруг «по нещастю», що з ними сталося, бо в обох були найскладніші переломи гомілок. Обидві лежали на витяжці. Тоді й розповіли мені Анютка з Нусею історії своїх переломів.

Почала Нуся:

— Сталось це за два дні перед Богородицею. Вирішила я освіжити кухню. Замішала вапна у відрі, висадила те відро на стіл. Туди ж стілець, ну і сама вилізла. Примірилась, прицілилась — ніяк Не вистачає рівно двох сантиметрів до стелі. Не дістаю, як не тягнися. Подивилась я, що б такого під ніжки стола підкласти. І тут мене осінило: я побачила кілька кукурудзяних качанів у відрі з вугіллям. Ось він — вихід!!! Як кажуть: Евріка! Я, як той мотиль[35], швидко злізла зі столу і підклала під всі чотири ніжки по качанові. Ну, а потім і сама залізла. Пам’ятаю тільки те, що стіл піді мною танцював піруети, а я намагалася утримати рівновагу. Не втримала… — голосно реготала жінка, аж здригалося ліжко разом із всім медичний інструментом, на якому була підвішена її нога.

Ми також голосно засміялися. Як іноді приходять в голову такі ідеї, що навмисне не придумаєш?

— Ви ще моєї історії не знаєте, я теж не «ликом шита» — пропищала регочучи Анюта. Слухайте: того дня я вранці, зовсім рано пішла в город цибулю вибирати. Недосипання далося в знаки, коли я вигнала корову на пасовище. Думаю, поки корова пасеться, я си трохи придрімну. А щоб не втратити контроль над твариною, прив’язала корову до ноги. Пригріло сонце, і видно корову вкусив ґедзь. Корова брикнула, і побігла тягнучи мене за собою. Якщо б випадковий перехожий не зупинив корову, і на відв’язав мотузку, була б зараз й зовсім без ноги.

Тут теж не обійшлося без сміху, хоча той сміх був крізь сльози. Це ж треба таке видумати дорослим жінкам. Ну прямо помутніння якесь…